ПАНТАП® 40

Таблетки блідо-жовтого кольору, овальної форми з двоопуклою поверхнею.

Фармакотерапевтична група

Препарати на лікування захворювань, що з порушенням кислотності. Противиразкові препарати та препарати для лікування гастроезофагельного рефлюксу. Інгібітори протонового насосу. Пантопрозол.

Фармакологічні властивості

Фармакокінетика

Пантопразол швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті після одноразового або багаторазового перорального застосування. Абсолютна біодоступність приблизно 77%. Максимальна концентрація в плазмі після прийому дози 40 мг-2-3 μг/мл досягається через 2,5 години і залишається постійною після багаторазового застосування. Об'єм розподілу – приблизно 0,15 І/год/кг, кліренс – близько 0,1 І/год/кг.

Зв'язування з білками плазми – приблизно на 98%. Пантопразол практично повністю метаболізується у печінці. Основний метаболіт, що визначається у сироватці крові та сечі – десметилпантопразол, що є сполукою з сульфатом. Період напіввиведення становить приблизно 1,5 години. Приблизно 80% препарату елімінується нирками, решта 20% з фекаліями.

Фармакодинаміка

Пантопразол є заміщеним бензимидазолом, що уповільнює секрецію соляної кислоти в шлунку шляхом специфічного впливу на протонну помпу парієтальних клітин.

У кислому середовищі парієтальних клітин пантопразол перетворюється на свою активну форму - циклічний сульфенамід, де він пригнічує фермент H+, K+-АТФазу.

Блокуючи протонний насос, пантопразол втручається у процес кислотоутворення лише на рівні кінцевого етапу синтезу соляної кислоти у шлунку.Інгібуюча дія дозозалежна та впливає на рівень базальної та стимульованої секреції соляної кислоти (незалежно від виду подразника). При виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, асоційованій з Неlicobacter pylori, таке зниження шлункової секреції підвищує чутливість мікроорганізму до антибіотиків.

Після перорального прийому Пантап ® 40 антисекреторний ефект настає через 1:00 і досягає максимуму через 2 - 4 години. Не впливає на моторику шлунково-кишкового тракту. Секреторна активність повертається до вихідного рівня через 3-4 дні після закінчення прийому.

Пантопразол має більшу хімічну стабільність при нейтральному рН та менший потенціал взаємодії з іншими лікарськими препаратами.

Показання до застосування

- виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки

- ерадикація з Helicobacter pylori у комбінації з антибактеріальними препаратами

- синдром Золлінгера-Еллісона або інші стани, що характеризуються патологічною шлунковою гіперсекрецією.

Спосіб застосування та дози

Кишковорозчинні пігулки Пантап®40 не слід жувати або розкушувати; вони повинні ковтатися повністю і запиватись достатньою кількістю рідини. Прийом препарату слід здійснювати перед їдою.

Симптоматичне поліпшення у хворих може починатися приблизно через день лікування Пантап®40, але може знадобитися 7 днів для досягнення повного зникнення симптомів.

Дорослим та підліткам старше 12 років призначають по 1 таблетці на день, при необхідності дозу можна збільшити до 2-х таблеток на день. Рекомендований курс лікування 4 тижні, за необхідності лікування можна продовжити ще до 4 тижнів.

Рекомендована пероральна доза 40 мг один раз на день, при неефективності можна призначати по 80 мг на добу. Курс лікування 2 тижнів при загостренні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, у деяких випадках протягом наступних 2 тижнів терапії; 4 тижні при загостренні виразкової хвороби шлунка, у деяких випадках протягом наступних 4 тижнів терапії. Рекомендована доза при протирецидивному лікуванні виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки – по 20 мг на добу.

Рекомендовані наступні комбінації:

• Пантап®40 по 40 мг 2 рази на добу + амоксицилін по 1000 мг 2 рази на добу + кларитроміцин по 500 мг 2 рази на добу



• Пантап®40 по 40 мг 2 рази на добу + метронідазол по 400 - 500 мг 2 рази на добу (або 500 мг тинідазолу) + кларитроміцин по 250 - 500 мг 2 рази на добу



• Пантап 40 по 40 мг 2 рази на добу + амоксицилін по 1000 мг 2 рази на добу + метронідазол по 400 - 500 мг 2 рази на добу (або 500 мг тинідазолу). У разі комбінованої терапії для ерадикації H.pylori, друга таблетка має бути вживана за 1 годину до вечірнього прийому їжі. Комбінована терапія проводиться протягом 7 днів та може бути продовжена ще 7 днів (загальна тривалість лікування до 2 тижнів). Подальше лікування можливе після розгляду рекомендацій щодо дозування препарату при виразці дванадцятипалої кишки та шлунка. При монотерапії Пантап®40 у пацієнтів з негативним результатом H.pylori можуть бути використані такі дозування. Синдром Золлінгера-Еллісона або інші стани, що характеризуються патологічною гіперсекрецією. Лікування починають із 80 мг на добу. При необхідності надалі дозу можна титрувати, підвищуючи чи знижуючи, залежно від показників шлункової секреції.Дози, що перевищують 80 мг на добу, необхідно розподілити на два прийоми. Можливе тимчасове підвищення дози понад 160 мг, але тільки на період адекватного контролю шлункової секреції. Особливі групи пацієнтів У пацієнтів з вираженими порушеннями функції печінки добова доза препарату не повинна перевищувати 20 мг. Helicobacterpylori у пацієнтів з помірними та тяжкими порушеннями функції печінки. Корекція дози не потрібна пацієнтам літнього віку та пацієнтам з нарушеннями функції нирок

Побічні дії

Нижче перераховані побічні реакції з частотою їх зустрічальності: дуже часто ( 1/10);  1/10000 до  1/1000), дуже рідко ( 1/10000);

- запаморочення, головний біль

- здуття живота, сухість у роті, нудота, блювання, діарея, запор, абдо-

мінальний біль та дискомфорт

- висипання на шкірі, свербіж, екзантема

- астенія, стомлюваність та нездужання

- підвищення активності ниркових ферментів (трансаміназ, -GT)

• агранулоцитоз



• підвищена чутливість до активного та допоміжних компонентів препарату (включаючи анафілактичні реакції та анафілактичний шок)



• гіперліпідемія, підвищення рівня тригліцеридів, холестерину



• підвищення вмісту білірубіну



• зміна ваги, порушення смаку



• депресія (і всі супутні погіршення)



• порушення зору / нечіткість зору



• кропив'янка, ангіоневротичний набряк



• артралгія, міалгія



• гінекомастія



• підвищення температури тіла, периферичні набряки

- тромбоцитопенія, лейкопенія, панцитопенія.

- дезорієнтація (і всі супутні погіршення)

- галюцинації, сплутаність свідомості (особливо у предрасполо

женних до цього пацієнтів), а також можливе загострення цих симп

- гепатоцелюлярні пошкодження, жовтяниця, гепатоцелюлярна недостатність

- синдром Стівенса Джонса, синдром Лайєлла, ексудативна багато

формна еритема, світлочутливість

Протипоказання

- гіперчутливість до будь-якого компоненту

препарату, іншим заміщеним бензімідазолам

- спільне застосування пантопрозолу з атазанавіром

- вагітність та період лактації

Лякісніе взаємодії

Слід звернути увагу на одночасний прийом з препаратами, всмоктування яких є рН-залежним, наприклад, кетоконазол, ітраконазол, позаконазол, ерлотиніб, у тому числі з препаратами, які призначалися незадовго до курсу лікування Пантап 40 через зміну абсорбції даних препаратів.

Одночасний прийом Пантап®40 та атазанавіру значно знижує ефективність останнього.

При сумісному застосуванні фенпрокумону або варфарину було відмічено кілька поодиноких випадків зміни Міжнародного нормалізаційного відношення (МНО чи INR). Тому для хворих, які проходять лікування кумариновими антикоагулянтами (наприклад, фенпрокумоном або варфарином), рекомендується стежити за протромбіновим часом/МНО після початку, закінчення або під час нерегулярного застосування Пантап®40.

Пантап®40 має низький потенціал взаємодії з системою цитохрому Р450. Тому ризик побічних реакцій, спричинених взаємодією Пантап®40 з іншими препаратами, що метаболізуються системою цитохрому Р450, може вважатися мінімальним.Спеціальні дослідження не виявили клінічно значущої взаємодії Пантап®40 з кофеїном, карбамазепіном, діазепамом, етанолом, диклофенаком, глібенкламідом, напроксеном, метопрололом, ніфедипіном, фенітоїном, піроксикамом, теофіліном, ор етинілестрадіол.

При одночасному прийомі з антибіотиками, такими як кларитроміцин та амоксицилін; з метронідазолом, взаємодії не виявлено.

Взаємодія з антацидами при одночасному прийомі не виявлена.

Особливі вказівки

У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки при прийомі Пантап®40, особливо протягом тривалого періоду, рекомендується проводити регулярний контроль рівня ферментів печінки. При збільшенні рівня печінкових ферментів слід припинити застосування препарату.

При комбінованій терапії слід враховувати всі характеристики використовуваних препаратів.

При лікуванні Пантап ® 40 може знижуватись вираженість симптомів злоякісних захворювань, що може відстрочити встановлення правильного діагнозу, у зв'язку з чим перед початком лікування слід виключити можливість злоякісного новоутворення.

Хворі повинні проконсультуватися з лікарем у таких випадках:

- якщо симптоми не пройшли протягом 2 тижнів;

- мимовільне зниження ваги тіла, анемія, шлунково-кишкова кровотеча, дисфагія, стійке блювання або блювання з кров'ю; у цих випадках слід виключати наявність злоякісного процесу;

- Раніше була виразка шлунка, або перенесена хірургічна операція на шлунку;

- Порушення травлення або печія протягом 4 або більше тижнів;

- жовтяниця, порушення функції або захворювання печінки;

- будь-яке інше серйозне захворювання, що впливає на загальне самопочуття

- Пацієнти старше 55 років за наявності нових або нещодавно змінилися симптомів.

Хворі, у яких спостерігаються довготривалі рецидивні симптоми порушення травлення або печії, повинні звернутися до лікаря.

У пацієнтів із синдромом Золлінгера-Еллісона та іншими патологічними гіперсекреторними станами, лікування яких потребує тривалого прийому Пантап®40, як препарату, що блокує секрецію кислоти у шлунку, можливе зменшення всмоктування вітаміну В12 (ціанокобаламіну) внаслідок гіпо- або ахлоргідрії. Це слід враховувати за наявності відповідних клінічних симптомів.

При тривалому прийомі препарату, особливо понад 1 рік, пацієнти повинні перебувати під регулярним наглядом.

Зниження кислотності шлунка підвищує кількість шлункових бактерій, які зазвичай є у шлунково-кишковому тракті. Лікування препаратами, що знижують кислотність, призводить до підвищення ризику розвитку шлунково-кишкових інфекцій, що викликаються такими мікроорганізмами, як Salmonella, Campylobacter.

Застосування у педіатрії

Через недостатню кількість даних щодо безпеки та ефективності, не рекомендується застосування препарату Пантап®40 у дітей віком до 12 років при рефлюкс-езофагіті.

Даних про застосування препарату Пантап®40 у дітей та підлітків до 18 років при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, ерадикації Helicobacter pylori та синдромі Золлінгера-Еллісона немає.

Вагітність та лактація

Адекватних даних про використання пантопразолу при вагітності немає. Дослідження на тваринах свідчать про репродуктивну токсичність препарату. Потенційний ризик для людини невідомий. Пантап®40 не повинен застосовуватися під час вагітності, якщо в цьому немає потреби.

Лактацію на період лікування препаратом припиняють.

Особливості впливу лікарського засобу на здатність керувати транспортним засобом чи потенційно небезпечними механізмами.

Слід утриматися від керування транспортними засобами та іншими механізмами, що вимагають підвищеної уваги, через ймовірність запаморочення та порушення зору.

Передозуванняа

Лікування: при підозрі на передозування рекомендується проведення підтримуючої та симптоматичної терапії. Препарат не виводиться за допомогою гемодіалізу

Форма випуску та упаковка

Таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою 40 мг. По 10 і 14 таблеток у контурну коміркову упаковку із форматури алюмінієвої та фольги алюмінієвої друкарської.

По 1 (по 10 таблеток або 14 таблеток) або 2 (по 14 таблеток) контурних упаковок разом з інструкцією з медичного застосування державною та російською мовами вкладають у картонну пачку з голограмою фірми-виробника.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25°С, у сухому, захищеному від світла місці.

Зберігати у недоступному для дітей місці!

Термін зберігання

Не застосовувати після закінчення терміну придатності

Умови відпустки з аптек

Проізвводій

АТ «Нобел Алматинська Фармацевтична Фабрика»

м. Алмати, вул. Шевченка 162 О.

Власник реєстраційного посвідчення

АТ «Нобел Алматинська Фармацевтична Фабрика»

м. Алмати, вул. Шевченка 162 О.

Адреса організації на території Республіки Казахстан, яка приймає претензії (пропозиції) щодо якості лікарських засобів від споживачів та відповідальної за післяреєстраційне спостереження за безпекою лікарського засобу:

АТ «Нобел Алматинська Фармацевтична Фабрика»

Республіка Казахстан, м. Алмати, вул. Шевченка 162 О.

Номер телефону: (+7727) 399-50-50

Номер факсу: (+7727) 399-60-60

Адреса електронної пошти: [email protected]

Прикріплені файли

Пантопразол

Пігулки, покриті кишковорозчинною оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі видно два шари: ядро ​​білого або білого з жовтуватим відтінком кольору та оболонка.

1 таб. пантопразолу натрію сесквігідрат 22.56 мг, що відповідає вмісту пантопразолу 20 мг. допоміжні речовини: манітол – 26.84 мг, кросповідон тип В – 22 мг, натрію карбонат безводний – 5 мг, повідон К25 – 4 мг, кросповідон (тип A) – 3 мг, кальцію стеарат – 1.6 мг.

Склад оболонки: гіпромелоза - 7.125 мг, пропіленгліколь - 1.593 мг, повідон К-25 - 0.143 мг, титану діоксид - 0.128 мг, барвник заліза оксид жовтий - 0.011 мг, Acryl-EZE Білий 93A - 8.1 мг. етилакрилату сополімер [1:1] – 5.346 мг: тальк – 1.3365 мг, титану діоксид – 1.215 мг, кремнію діоксид колоїдний – 0.081 мг, натрію гідрокарбонат – 0.081 мг, натрію лаурилсульфат – 0.0405 мг, триетилци.

Пігулки, покриті кишковорозчинною оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі видно два шари: ядро ​​білого або білого з жовтуватим відтінком кольору та оболонка.

1 таб. пантопразолу натрію сесквігідрат 45.12 мг, що відповідає вмісту пантопразолу 40 мг. допоміжні речовини: манітол - 53.68 мг, кросповідон тип В - 44 мг, натрію безводний карбонат - 10 мг, повідон К25 - 8 мг, кросповідон (тип A) - 6 мг, кальцію стеарат - 3.2 мг.

Склад оболонки: гіпромелоза - 14.25 мг, пропіленгліколь - 3.186 мг, повідон К-25 - 0.286 мг, титану діоксид - 0.256 мг, барвник заліза оксид жовтий - 0.022 мг, Acryl-EZE Білий 93A - 16.2 мг. етилакрилату сополімер [1:1] – 10.692 мг: тальк – 2.673 мг, титану діоксид – 2.43 мг, кремнію діоксид колоїдний – 0.162 мг, натрію гідрокарбонат – 0.162 мг, натрію лаурилсульфат – 0.081 мг, триетилцитрат.

Фармакологічна дія

Інгібітор H+-K+-АТФ-ази. Блокує заключну стадію секреції хлористоводневої кислоти, знижує рівень базальної та стимульованої (незалежно від виду подразника) секреції хлористоводневої кислоти у шлунку. При виразковій хворобі дванадцятипалої кишки, що асоціюється з Helicobacter pylori, таке зниження шлункової секреції підвищує чутливість мікроогранізму до антибіотиків. Пантопразол має власну протимікробну активність щодо Helicobacter pylori.

Показання

Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення, ерозивний гастрит (в т.ч. пов'язаний з прийомом НПЗЗ), стресові виразки та їх ускладнення (кровотеча, перфорація, пенетрація); синдром Золлінгера-Еллісона; ерадикація Helicobacter pylori (у комбінації з антибактеріальною терапією); гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; ерозивний рефлюкс-езофагіт.

Режим дозування

Спосіб застосування та режим дозування конкретного препарату залежить від його форми випуску та інших факторів. Оптимальний режим дозування визначає лікар. Слід суворо дотримуватися відповідності лікарської форми конкретного препарату, що використовується, показанням до застосування та режиму дозування.

Застосовують внутрішньо та внутрішньовенно.Дозу, спосіб і схему застосування, тривалість терапії визначають індивідуально, залежно від показань, клінічної ситуації та лікарської форми, що застосовується.

Протипоказання до застосування

Підвищена чутливість до пантопразолу; диспепсія невротичного генезу, злоякісні захворювання ШКТ, тяжка печінкова недостатність; вагітність, період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік; прийом інгібіторів протеази ВІЛ, таких як атазанавір та нелфінавір, абсорбція яких залежить від pH шлункового соку (для прийому внутрішньо).

З обережністю: печінкова недостатність.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).

При необхідності застосування під час лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.

Застосування при порушеннях функції печінки

Протипоказаний до застосування при тяжкій печінковій недостатності. При застосуванні у пацієнтів з порушеннями функції печінки слід регулярно контролювати активність печінкових ферментів у плазмі та при її підвищенні відмінити пантопразол.

Застосування при порушеннях функції нирок

У разі порушення функції нирок не рекомендується перевищувати дозу 40 мг на добу.

Застосування у дітей

Протипоказано застосування у дітей та підлітків віком до 18 років.

Застосування у пацієнтів похилого віку

Інгібітори протонного насоса, особливо при застосуванні високих доз та протягом тривалого часу (більше 1 року), можуть помірно підвищувати ризик виникнення переломів стегнової кістки, кісток зап'ястя та хребта переважно у людей похилого віку. У пацієнтів похилого віку не рекомендується перевищувати дозу 40 мг на добу.

Побічні дії

З боку системи кровотворення: рідко – агранулоцитоз; дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, панцитопенія.

З боку нервової системи: нечасто – головний біль, запаморочення; рідко – порушення смаку;

З боку психіки: нечасто - порушення сну; рідко - депресія (включаючи загострення наявних розладів); дуже рідко - дезорієнтація (включаючи загострення наявних розладів); початку терапії

З боку органу зору: рідко – затуманювання зору.

З боку травної системи: часто - поліпи фундальних залоз шлунка (доброякісні);

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – підвищення активності печінкових ферментів (трансаміназ, γ-глутамінтрансферази); рідко – підвищення рівня білірубіну;

З боку сечовидільної системи: частота невідома – інтерстиціальний нефрит.

З боку кістково-м'язової системи: нечасто – перелом зап'ястя, стегна, хребта; рідко – артралгія, міалгія.

З боку обміну речовин: рідко – гіперліпідемія, зміна маси тіла; частота невідома – гіпонатріємія, гіпомагніємія.

З боку імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості (в т.ч. анафілактичні реакції та анафілактичний шок), ангіоневротичний набряк.

З боку репродуктивної системи рідко – гінекомастія.

З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто - висип, свербіж, дерматит; рідко – кропив'янка; частота невідома - злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), ексудативна багатоформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, світлочутливість, підгострий шкірний червоний вовчак.

Загальні реакції: нечасто – слабкість, стомлюваність, загальне нездужання; рідко – підвищення температури тіла, периферичні набряки.

Взаємодія

При одночасному застосуванні пантопразол може змінювати абсорбцію препаратів, всмоктування яких залежить від pH шлункового вмісту (наприклад, кетоконазол, ітраконазол, позаконазол та інші лікарські засоби, такі як ерлотиніб).

Спільне застосування пантопразолу та інгібіторів ВІЛ-протеази, абсорбція яких залежить від кислотності (pH) шлункового соку, таких як атазанавір, нелфінавір, значно знижує їхню біодоступність.

У зв'язку з тим, що пантопразол метаболізується у печінці ферментною системою цитохрому P450, не можна виключити можливість лікарської взаємодії з препаратами, що метаболізуються тією ж ферментною системою.

Фармакокінетика

Пантопразол швидко всмоктується після прийому внутрішньо. Сmax після прийому першої дози 20 мг становить близько 1.0-1.5 мкг/мл.

Фармакокінетика пантопразолу після одноразового та багаторазового застосування однакова. У діапазоні доз 10-80 мг фармакокінетика пантопразолу в плазмі крові залишається лінійною як при пероральному, так і при внутрішньовенному застосуванні.

Абсолютна біодоступність пантопразолу при прийомі внутрішньо становить близько 77%. Зв'язування з білками плазми – 98%. Vd становить 0,15 л/кг.

Метаболізується головним чином печінці.Основним метаболічним шляхом є деметилювання за допомогою CYP2C19 з наступною сульфатною кон'югацією.

Кінцевий T1/2 становить приблизно 1 годину, кліренс - близько 0.1 л/год/кг.

Основний шлях виведення – через нирки (близько 80%) у вигляді метаболітів пантопразолу, решта виводиться з калом.

Особливі вказівки

В/в застосування пантопразолу рекомендовано тільки в тому випадку, якщо неможливий його пероральний прийом.

До початку терапії слід виключити можливість злоякісного новоутворення у шлунку та стравоході, т.к.

У хворих похилого віку і при порушенні функції нирок не рекомендується перевищувати дозу 40 мг на добу.

При застосуванні у пацієнтів з порушеннями функції печінки слід регулярно контролювати активність печінкових ферментів у плазмі та при її підвищенні відмінити пантопразол.

Інгібітори протонного насоса, особливо при застосуванні високих доз та протягом тривалого часу (більше 1 року), можуть помірно підвищувати ризик виникнення переломів стегнової кістки, кісток зап'ястя та хребта переважно у людей похилого віку або за наявності інших факторів ризику.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

У період застосування пантопразолу пацієнтам слід бути обережними при керуванні транспортними засобами та механізмами, а також при заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Пантопразол

1 таблетка препарату Пантопразол містить 20 мг однойменної активної речовини.

Додаткові компоненти: сахароза, карбонат натрію, тальк, маніт, діоксид кремнію, кальцію стеарат, поліетиленгліколь, гіпромелоза, триетилцитрат, метакрилатний сополімер, діоксид титану, оксид заліза, Opacode black.

Форма випуску

Двоопуклі рожеві таблетки овальної форми з написом «Р20».

10 таблеток у блістері, 1 або 3 блістери у картонній пачці.

Фармакологічна дія

Дія, що інгібує протонний насос.

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Фармакодинаміка

Пригнічує продукцію у шлунку соляної кислоти шляхом дії протонного насоса на шлункові клітини. Активна речовина трансформується в активну форму в каналах стінок парієтальних клітин та блокує фермент H-K-ATФ-азутобто на завершальній стадії синтезу соляної кислоти. У більшості хворих полегшення симптомів настає через 2 тижні терапії.

Як і інші блокатори протонного насоса та рецепторів H2-типу, терапія препаратом викликає зниження кислотності та зростання вмісту гастрина.

Фармакокінетика

Пантопразол активно абсорбується, найбільша концентрація в крові досягається після одноразового прийому. У середньому найбільша концентрація в крові настає через 2,5 години після застосування.

Час напіввиведення становить приблизно годину. Відзначалася низка випадків затримки виведення.

Реагування із білками плазми наближається до 98%. Оригінальний препарат майже повністю трансформується у печінці.

Нирки виводять близько 80% метаболітів, що залишилася, виділяється з калом. Головний метаболіт – десметилпантопразолчас його напіввиведення становить приблизно 1,5 години.

Показання до застосування

Протипоказання

• гіперчутливість до складових препарату;



• гепатит;



• цироз печінки, ускладнений тяжкою недостатністю роботи печінки.

Побічні дії

• Реакції з боку травлення: нудота, діарея, підвищений апетит, сухість у роті, блювання, відрижка, метеоризм, запор, гастроінтестинальна карцинома, біль у животі, підвищення вмісту трансаміназ.



• Реакції з боку нервової діяльності і органів чуття: сонливість, головний біль, запаморочення, астенія, безсоння, депресія, нервозність, тремор, фотофобія, парестезії,шум у вухах, порушення зору.



• Реакції з боку сечостатевої сфери: набряки, гематурія, імпотенція.



• Реакції зі сторони шкіри: алопеція, ексфоліативний дерматит, акне.



• Алергічні реакції: висипання, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, свербіж.



• Інші реакції: еозинофілія, гіперглікемія, міалгія, гіперліпопротеїнемія, лихоманка, гіперхолестеринемія.

Інструкція із застосування Пантопразолу (Спосіб та дозування)

Таблетки Пантопразолу заборонено розжовувати або ламати, їх необхідно ковтати цілком, приймаючи до їжі та запиваючи водою.

Таблетки Пантопразол, інструкція із застосування.

При лікуванні рефлюксної хвороби легкого ступеня та пов'язаних симптомів (кислої відрижки, печії, біль при ковтанні) рекомендована початкова доза становить 20 мг на день. Поліпшення досягається приблизно через 2-4 тижнів, для терапії езофагіту, що з'явився на тлі хвороби зазвичай потрібна місячна терапія. Якщо зазначеного часового проміжку недостатньо, одужання настає протягом наступного місяця.Рецидиви хвороби контролюють за допомогою вживання 20 мг пантопразолу щодня при необхідності.

При тривалому лікуванні рефлюкс-езофагіту рекомендується підтримуюче дозування у 20 мг на добу. У разі частих рецидивів дозування збільшують до 40 мг на добу.

Для попередження виразкової хвороби, індукованою нестероїдними протизапальними препаратами, у осіб з факторами ризику рекомендована дозування становить 20 мг ліків на добу.

У літніх осіб та пацієнтів з недостатністю роботи нирок добове дозування Пантопразолу не повинно перевищувати 40 мг.

Хворим з тяжкою недостатністю роботи печінки не слід перевищувати дозування пантопразолу в 20 мг на добу.

Передозування

Випадки передозування слід лікувати згідно з загальноприйнятою практикою терапії токсичних станів.

Взаємодія

Препарат може знижувати всмоктування засобів, біодоступність яких корелює залежно від рН (наприклад, Ітраконазол, Кетоконазол, атазанавір).

Застосування блокаторів протонного насоса заборонено під час лікування Атазанавіром.

Препарат метаболізується у печінці під впливом цитохрому P450, однак значних взаємодій з Діазепамом, Карбамазепіном, кофеїном, Диклофенаком, етанолом, Дігоксином, Глібенкламідом, Напроксеном, Метопрололом, Ніфедипіном, Піроксикамом, Теофіліном, фенітоїном або оральними контрацептивами не виявлено.

Якщо пацієнт вживає кумаринові антикоагулянтирекомендується заміряти протромбіновий період та значення МНО під час та після лікування пантопразолом.

Умови продажу

Умови зберігання

Берегти від дітей. Зберігати при температурі до 25 градусів.

Термін придатності

Особливі вказівки

Особам з тяжкою недостатністю роботи печінки при лікуванні пантопразолом рекомендовано регулярно вимірювати вміст печінкових ферментів. У разі підвищення рівня ферментів печінки терапію слід припинити. Використання таблеток Пантопразолу 20 мг для попередження появи виразки шлунка та 12-палої кишки, індукованої нестероїдними протизапальними препаратами, показано пацієнтам, які потребують тривалого використання НПЗЗ та мають збільшений ризик розвитку ускладнень з боку травної системи.

При зниженій кислотності кількість бактерій, що у шлунково-кишковому тракті, зазвичай, зростає. Тому терапія препаратами, що знижують кислотність, здатна призвести до слабкого зростання ризику появи шлунково-кишкових інфекцій.

Пантопразол здатний знижувати всмоктування вітаміну B12 в результаті гіпохлоргідрії або ахлоргідрії.

До початку лікування необхідно виключити присутність злоякісних пухлин стравоходу або шлунка, оскільки лікування Пантопразолом може маскувати симптоми подібних захворювань і призводити до їхньої запізнілої діагностики.