Новий податковий 2024 рік: початок дії Національної стратегії доходів

Щороку в Україні, як завжди, позначається початком нових податкових правил гри для малого та середнього бізнесу, включаючи і підприємців, які працюють на так званій спрощеній системі оподаткування (УСН). Тут йдеться про фізичних осіб-підприємців (ФОП) та юридичних осіб, які обрали її для себе. Особливо цікавими у цьому сенсі є ФОП, що працюють на 2 та 3 групах УСН.

До того ж, новий 2024-й стане першим роком дії Національної стратегії доходів (далі НСД або Стратегія), яку було прийнято урядом напередодні і фактично розписано на кілька років.

Слід сказати, що саме її ухвалення та старт було вимогою МВФ перед наданням чергових траншів фінансування України. Цей важливий документ докорінно змінює підходи до стягування податків, пільг чи, наприклад, дії спеціальних режимів, як «Дія.City». Banki.ua вирішили поринути у цю цікаву та складну тему та прояснити, яким чином середній, малий та мікробізнес працюватиме у нових податкових реаліях у 2024 році та на найближчу перспективу.

Читайте нас у Telegram щоб нічого не пропустити

Умови для ФОП: нічого несподіваного

З 2024 року змінилися розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму. Зрозуміло, що вони, безперечно, впливають на розмір лімітів та податків для ФОП.

Ліміти доходів ФОП на спрощеній системі у 2024 році будуть такими:

• для 1 групи – 1 185 700 грн (167 розмірів мінімальної зарплати);



• для 2 групи – 5 921 400 грн (834 розмірів мінімальної зарплати);



• для 3 групи – 8 285 700 грн (1167 розмірів мінімальної зарплати).

• для 1 групи ФОП – 302,80 грн (10% від прожиткового мінімуму);



• для 2 групи ФОП – 1420 грн (20% від мінімальної зарплати);



• для 3 групи ФОП ставки не зміняться порівняно з 2023 роком – 3% від доходів для платників ПДВ або 5% від доходів для неплатників ПДВ.



• ЄСВ – 1562 грн за місяць (22% від мінімальної зарплати 7100 грн.);



• максимальний ЄСВ – 23 430 грн за місяць (22% від 15 мінімальних зарплат).

З 1 квітня 2024 року розміри ЄСВ будуть такими:

• мінімальний ЄСВ – 1760 грн за місяць (22 % від мінімальної зарплати 8000 грн);



• максимальний ЄСВ – 26400 грн на місяць (22% від 15 мінімальних зарплат).

Які недоліки та переваги цих нових сум нарахувань?

На думку адвоката Павла Васильєва, серед плюсів єдиний соціальний внесок є ключовим інструментом податкової політики для досягнення перерозподілу коштів між фізичними особами та бізнесом, податок покликаний збільшити державний бюджет для подальшого використання коштів на благо держави.

"Недоліки - тільки для бізнесу, по суті - це кошти, які вони віддають, але могли використовувати у власних цілях з метою збільшення обсягу доходів", - додає він.

Експерти: це наблизить спрощену систему до загальної

Які основні постулати НСД і що має насторожити ФОП? Отже, 2024 рік – перший етап дії цієї стратегії.

По-перше, уряд планує звузити застосування спрощеної системи шляхом виключення юридичних осіб та збільшення ефективних ставок податків до рівня загального режиму. А саме: з 2027 року юрособи не зможуть застосовувати УСН, протягом 2024-2026 років ставка єдиного податку для юрособ на 3-й групі поступово збільшуватиметься до 18% від обсягу прибутку до оподаткування.Для останніх це збільшення може вже настати цього року.

По-друге, дві та три групи платників єдиного податку для фізичних осіб-підприємців будуть об'єднані в одну групу, для якої податок залежатиме від обсягу отриманого доходу в діапазоні 3%-17% (польська модель режиму разового платежу).

По-третє, 1 групу платників єдиного податку буде звужено (за рахунок виключення з неї якихось «високомаржинальних» видів діяльності), замість фіксованого податку цю групу переведуть на податок з обороту.

По-четверте, НСД передбачає обов'язкову реєстрацію платниками ПДВ ФОПів щодо досягнення ними ліміту в 1 млн. гривень річного обороту, що на практиці означає необхідність ведення практично повного бухгалтерського обліку.

«Якщо такі ідеї уряду будуть втілені у норми Податкового кодексу України (ПКУ), у реаліях це наблизить спрощену систему до спільної, нею не зможуть скористатися мільйони малих підприємців. Попередні спроби знищення чи суттєвого звуження спрощеної системи призводили до податкових майданів та масових протестів, але це було у відносно мирні часи, а не під час жорстокої війни з ворогом. Чому я не прогнозую, що відповідні зміни до ПКУ щодо суттєвого звуження спрощеної системи будуть у 2024 році? Тому що передумовою цих змін уряд у Стратегії вказав на реформу податкової системи, відновлення довіри до неї, зміну підходів її роботи з платниками та усунення в ній корупційних проявів», - зазначає banki.ua член Наглядової ради АТ «Альтбанк» Тетяна Острикова.

На її думку, підприємці мають час, щоб у черговий раз захистити свої права, і вони повинні вимагати змін у цьому документі.

Національна стратегія доходів стривожила не лише бізнес, а й експертів. Слід зазначити, що цей документ, як зазначається у цьому документі, є «дорожньою картою», це не законопроект, який подано до Верховної Ради України, а тому всі реформи, які в ньому окреслені, навряд чи будуть запроваджені. Принаймні так вважає наступний експерт. Хоча, здається, він має рацію.

«Незважаючи на це, бізнес намагатиметься робити все можливе для того, щоб залишити все таким, яким воно є зараз. Звичайно, найбільшим невдоволенням є обов'язковість розкриття свого справжнього доходу, сплата більшого податку та зменшення обсягу доходів. Уряд намагатиметься стягувати більше податків – це факт, адже державний борг України з кожним місяцем поступово зростає», – коментує banki.ua юрист Микита Жданов.

Як зазначає, адвокат Сергій Слинько, звичайно, такі зміни ляжуть на підприємців додатковим тягарем. «Дуже добре, що держава свого часу зробила зручний спрощений спосіб оподаткування для невеликих підприємств-ФОП. Але, я впевнений, що об'єднувати 2 та 3 групи в одну – не варто. Потрібно і надалі залишити все, як є зараз. Бізнесу і зараз працює дуже складно. Тому, я думаю, що такі нововведення просто не на часі», - каже експерт.

Уряд: великі компанії не повинні працювати, використовуючи УСН

Хоча чиновники мають правду. Так вони вважають (і не безпідставно) головною проблемою, яка є на даному етапі – УСН активно користується не лише середнім, малим та мікробізнесом, а й великим.Чи буде у 2024 році «вимивання» деяких видів бізнесу з єдиного податку, чи бажання самих ФОП 2 та 3 груп перейти зі спрощеної на загальну систему оподаткування?

Наприклад, Тетяна Острикова переконана, що такого не буде, адже сама Стратегія затверджена ухвалою Кабінету Міністрів України. Таким чином, це не зміни до Податкового кодексу України, а скоріше певний покажчик для влади та наших фінансових партнерів. Втім, експерт припускає, що ризики суттєвого наступу влади на середній, малий та мікробізнес є і зараз.

Однак, наприклад, Павло Васильєв не так категорично висловлюється щодо негативних намірів влади. Він зазначає, що все відбуватиметься поступово і для багатьох бізнесменів це буде безболісно.

«Як зазначено в НСД, після реформи органів Державної податкової служби та Державної міграційної служби протягом трьох років ставки єдиного податку для юридичних осіб 3 групи поступово збільшуватимуться до значення звичайної ставки податку (18 %), передбаченої Податковим кодексом України. Метою такого заходу є заохочення юридичних до самостійного переходу на загальну систему оподаткування. Після закінчення 3-річного терміну для юридичних осіб буде заборонено перебувати на спрощеній системі оподаткування», – каже він.

2 та 3 групи спрощеної системи оподаткування, як ми зазначали вище, будуть об'єднані в одну та мають сплачувати податок від обсягу отриманого доходу на основі диференційованої шкали ставок (від 3% до 17% залежно від виду послуги).

«Як бачимо, чиновники знають, хто і як використовує спрощену систему оподаткування і через це хочуть надати більше можливостей малому бізнесу в подальшому його розвитку, фактично «послаблюючи» великий бізнес», - додає Микита Жданов.

Таким чином, не така вже й негативна мета уряду, особливо щодо великого бізнесу: адже справді чимала кількість таких підприємств зараз перебуває на спрощеній системі оподаткування. А це, звичайно, враховуючи обороти та прибутки таких компаній, не є нормальною практикою.

Отже, на думку представників центральної виконавчої влади, спрощена система оподаткування має залишитися доступною лише для малого та мікробізнесу. Вони пропонують обмежити можливість використання цієї системи серед середніх та великих компаній, які намагаються уникнути сплати податків, приховуючи прибутки від діяльності, включаючи нелегальні операції. Тому такі реформи і пропонуються. Що, до речі, яскраво вимальовується в НСД.

«Значний, фактично не контрольований обсяг торгівлі контрафактним та контрабандним товаром через розгалужену мережу ФОП, які, згідно із законодавством, звільнені від обов'язку вести облік товарних запасів, практично змушує сумлінний бізнес почати також використовувати УСН, переводячи на неї найбільш прибуткові сегменти», - наголошується в Стратегії.

IT-бізнес: ризики щодо оподаткування

Що особливого зміниться у 2024 році щодо оподаткування IT-бізнесу (ФОП), який працює на єдиному податку і вже зараз настрої у нього такі, що він не хоче бути на 2-й групі спрощеного оподаткування?

Нагадаємо, що уряд ще до початку повномасштабної війни, враховуючи велику важливість IT-бізнесу для розвитку вітчизняної економіки та передових технологій, запропонував представникам цього бізнесу доволі цікаву програму – «Дія Сіті». пов'язана з військовими технологіями. Вона почала діяти з 1 січня 2022 року та її термін фактично є необмеженим.

За призначенням вона має стимулювати діяльність у сфері комп'ютерного програмування, консультування з питань інформатизації, діяльність з управління комп'ютерним обладнанням, видання комп'ютерних ігор та інших програм, надання програмних продуктів у режимі «онлайн», освітню діяльність у галузі ІТ, кібербезпеку проектування, виробництво безпілотних повітряних суден (літальних апаратів) та/або безпілотних водних (надводних, підводних) суден (апаратів) та/або безпілотних наземних транспортних засобів (апаратів, комплексів, платформ), комплектуючих виробів до зазначених суден, засобів (апаратів, комплексів, платформ), їх технічне обслуговування та ремонт тощо.

Резиденти «Дія Сіті» можуть самостійно вибрати один із двох варіантів оподаткування своїх доходів: податок на прибуток (НнП) на особливих умовах (за ставкою 9 % до бази оподаткування, яка визначається на підставі операцій з розподілу прибутку та операцій, що прирівнюються до такого розподілу) або НнП на загальних підставах (за ставкою 18%).

Компанії, у яких річний дохід не перевищує 40 млн. гривень, можуть працювати з ФОП без обмежень протягом усього часу роботи такого спецрежиму.Для решти резидентів виплати на ФОП не повинні перевищувати 20% від загальних витрат. Платники податку на прибуток витрати на ФОП, які перевищуватимуть дозволені 20%, повинні включати до фінансового результату.

Ще одна важлива деталь - обмеження щодо співпраці з ФОП повною мірою запрацюють лише з 2025 року. До цього часу діє перехідний період. Як зазначається у цьому спецрежимі, у 2024 році без оподаткування дозволять виплати (витрати) резидентів на платників єдиного податку, що не перевищують 50%.

IT-бізнес - один із наймолодших та найперспективніших. На жаль, як зазначають експерти, Національна стратегія доходів передбачає деякі ризики для розвитку усієї ІТ-системи, а не лише її окремих елементів. Ризикує, на думку фахівців, і робота Дія City.

«Вплив на ФОПів у сфері IT простий – збільшення ставки сплати. Збільшення податку на прибуток означатиме для IT-компаній пошук шляхів структурування платежів та інших форматів роботи. Наразі держава заохочує IT-бізнес брати участь у «Дія City» – спеціальному правовому режимі для IT-індустрії зі своїми пільгами.

А тому, запропоновані в Стратегії реформи, навряд чи стосуватимуться Дія City. Поки що НСД – це план, але вектор розвитку досить зрозумілий. Ця співпраця з командою у форматі ФОП ставатиме все більш ризиковою та дорогою справою», - вважає Павло Васильєв.

Тому вже сьогодні власники українських IT-компаній, які співпрацюють із ФОПами, все активніше дивляться на польську податкову систему та подумують серйозно про перенесення бізнесів до цієї країни. Чому?

Польська модель не підходить Україні?

Станом на 2023 рік, ліміт за операціями для польських «спрощенців» становить 2 млн. євро на рік, з 2024 року він підвищиться до 3 млн. євро на рік. Ставки для спрощеної податкової системи у Польщі для IT-послуг становлять 12%. Це, на відміну від 18% сплати ННП, на загальних підставах в Україні.

Характерно, що в Україні є чимало прихильників створення у нас спрощеної податкової системи, подібної до польської. Крім того, це окремим пунктом також вписано до НДД. Проте Тетяна Острикова каже, що все там не так просто, і в результаті ця модель не підходить Україні.

«Щодо польської моделі – бізнес її не просить, із цими думками носилася група народних депутатів і тепер Міністерство фінансів України вписало це одним із пунктів у Стратегію. Річ у тім, що у Польщі одним із умовно спрощених режимів є режим «разовий платіж на зареєстрований дохід» зі ставкою податку від 2 до 17% залежно від виду діяльності. Ведеться облік доходів, зберігання та облік первинних документів на прихід товару. Як бачимо, ставки вищі, і це ще не враховує відрахувань до ZuS (управління соціального страхування) та на медичне страхування», - зазначає вона.

Тому, на її переконання, нашим підприємцям така модель не є цікавою. «До того ж, що є в Польщі і чого досі немає у нас – це верховенство права, податкова система, яка працює в рамках закону, якісне ставлення до платників податків, яким вказують на недоліки та просять їх усунення, а не штрафують за будь-які неточності», - додає вона.

Керуючий партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець навпаки зазначає, що справді українському IT-бізнесу, враховуючи умови, створені польською стороною для роботи цих важливих підприємств, дуже вигідно переводити свої бізнеси до Польщі, де також діє своя УСН.

«Я згоден у тому, що у Польщі панує верховенство права на відміну від України. До того ж, у цій країні все передбачувано: податкові правила гри не змінюються так швидко, як в Україні та тим більше у бік погіршення для бізнесу. До того ж, наразі українські підприємці налякані НСД. Звичайно, це просто вказівник, а не закон чи постанова Кабміну України, але бізнес це сприймає як серйозний тривожний дзвінок», - наголошує він.

Касових апаратів цього року не буде, а податкові перевірки повернуться

У Стратегії йдеться про те, що надалі всіх спрощенців зобов'яжуть користуватися касовими апаратами та вести облік походження товарів. Наголошується, що цей облік буде максимально простим. Чи станеться таке у 2024 році?

На думку Сергія Слинька, використання ФОП касових апаратів та їх обслуговування ляже додатковим тягарем на підприємців: «Звичайно, апарати треба купити, а потім, коли вони почнуть псуватися, витрачати кошти на їх ремонт. Щодо обліку походження товарів, то тут проблем не буде, якщо підприємець їх закупив у одного постачальника та оптом. Інша річ, коли таких постачальників дещо та партії товарів невеликі. Тоді звітність щодо придбаних товарів та їх походження буде набагато складнішою. І виникає запитання, а чи може взагалі для таких бізнесменів не робити облік походження товарів?».

Як зазначається в НСД, цей захід покликаний забезпечити рівні умови оподаткування, збільшити дохід бюджету за рахунок «прозорості», покращення надходження податків шляхом закриття існуючих можливостей для ухилення від оподаткування, підвищити рівень дотримання законодавства та боротьби з тіньовою економікою.

«У 2024 році таких змін не відбудеться, оскільки перш за все має відбутися реформа органів Державної податкової служби та Державної митної служби для підвищення рівня довіри до цих органів і збільшення бажання бізнесу йти на відкритий діалог з ними», - вважає Микита Жданов.

Також 8 грудня 2023 року набрав чинності закон про відміну мораторію на проведення податкових перевірок. Чи стосуватиметься він ФОП 2 та 3, які працюють на спрощеній системі оподаткування?

Як зазначається вже у прийнятому законопроекті №3453 (він був підписаний Президентом України 6 грудня 2023 року), з 1 грудня 2023 року (тобто фактично діє навіть «заднім числом») мораторій діє на проведення документальних перевірок платників єдиного податку першої та другої груп , для проведення документальних перевірок платників податків, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, територіях бойових дій.

Відповідно, мораторій на ФОП 2 і 3 груп, які працюють на спрощеній системі оподаткування, не поширюється, якщо вони не знаходяться на територіях, пов'язаних з бойовими діями.

Коли обговорювали НДД, то з бізнесом не консультувалися

Що держава робить правильно, а що немає у справі оподаткування ФОП 2 та 3 груп, які працюють на спрощеній системі оподаткування саме у 2024 році? Платниками податку є бізнес, і саме він має бути обов'язково залучений до реальної розробки механізмів нарахування та сплати податків.

«У нашому випадку це не виконується, це підтверджується, наприклад, тим, що уряд до останнього приховував деталі Національної стратегії доходів. Отже, на сьогодні діє неприємний принцип, згідно з яким «одні» пишуть стратегії для «інших», які зобов'язані їх виконувати, інакше існує більша ймовірність втрати власного бізнесу», - вважає Павло Васильєв.

Крім того, зазначимо, що 2024 рік – це рік продовження війни, тобто складної фінансової та як наслідок податкової ситуації. Тому, як переконані експерти, збільшення тиску та податкового навантаження на платників податків обов'язково призведе до негативних наслідків для обох сторін та державного бюджету, зокрема.

Справді, владу можна зрозуміти лише у її спробах витіснити із УСН великий бізнес. Однак її не зовсім розумієш, коли вона намагається наступати «широким податковим фронтом» на представників середнього, малого та мікробізнесу саме у такі страшні воєнні часи.

Рада рекордно підвищила податки: за що тепер платитиме кожен українець

10 жовтня Верховна Рада схвалила загалом законопроект №11416-д про підвищення податків, покликаний хоча б частково знайти додаткові кошти до бюджету для фінансування армії. Відповідну ініціативу підтримали 247 народних депутатів.

Станом на 13:10 10 жовтня текст оновлено з урахуванням подробиць голосування щодо суті законопроекту у Верховній Раді, опублікованих народними депутатами Данилом Гетьманцевим, Ярославом Железняком, Ніною Южаниною.

Податки по-новому

З жовтня збільшуються окремі великі корпоративні податки.

Вводяться авансові платежі з податку на прибуток для АЗС . Це виглядатиме так.

Фіксований податковий платіж до держбюджету платитиметься наперед (незалежно від суми майбутнього прибутку) окремо за кожне місце роздрібної торгівлі паливом.

Для АЗС, на території якої НЕ здійснюється торгівля алкогольними напоями та/або тютюновими виробами:

• 60 тис. гривень;



• 30 тис. гривень – для АЗС, де продається виключно скраплений газ;



• 45 тис. гривень – для АЗС, де продаються кілька видів палива, і при цьому частка реалізації зрідженого газу становить 50 і більше відсотків.

Для АЗС, на території якої здійснюється торгівля алкогольними напоями та/або тютюновими виробами:

• 80 тис. гривень;



• 40 тис. гривень – для АЗС, де продається виключно скраплений газ;



• 60 тис. гривень – для АЗС, де продаються кілька видів палива, і при цьому частка реалізації зрідженого газу становить 50 і більше відсотків.

Експерти на ринку не виключають, що сплата фіксованої суми податку авансом навряд чи стане проблемою для великих роздрібних мереж автозаправних станцій, проте це може стати проблемою для невеликих гравців ринку в регіонах.

Але це ще все. Якщо сплачений аванс перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступних періодів.Крім того, сплачений аванс не повертається платнику податків як надмірно або помилково сплачені податкові зобов'язання та не може бути зарахований у рахунок інших податків та зборів.

Якщо ж власник АЗС вчасно не платить узгоджену суму авансу з податку на прибуток, він змушений буде платити штраф.

Сплата податку на прибуток для обмінників валют прив'язується до розрахунку євро.

Податок з прибутку валютних обмінників сплачується також авансом окремо за кожен пункт обміну іноземної валюти. Розмір авансу складає:

• 600 євро (у гривневому еквіваленті) – для населених пунктів понад 50 тисяч мешканців (крім Києва);



• 700 євро – для Києва;



• 200 євро – для населених пунктів до 50 тисяч жителів чи за межами населених пунктів.

Зростає рентна плата для видобувачів щебеню, піску та коаліну.

Податок 50% на прибуток банків доведеться сплатити вже за результатами діяльності у 2024 році.

Податок 25% на прибуток фінансових організацій (Відмінних від банків, крім страхових компаній) доведеться платити вже за результатами 2025 року. Це стосується компаній типу LiqPay, Portmone, NovaPay тощо. Раніше ставка податку для них складала 18%.

Для сільськогосподарських виробників збільшують мінімальне податкове зобов'язання . Відтепер змінюється порядок розрахунку МНО, а мінімальна сума до сплати не може бути меншою ніж 700 гривень з гектара землі. Для земельних ділянок, де частка площі ріллі становить щонайменше 50% – 1400 гривень із гектара.

Звільняються від оподаткування доходи громадян, одержані в рамках державної програми "Зроблено в Україні" (т.зв. " Національний кешбек").

Податкова звітність по-новому

Наступний блок податкових новацій стосується порядку звітності.

З 1 січня 2025 року вводиться щомісячна звітність по ЄСВ (Єдиному соціальному внеску), ПДФО (Податку з доходів фізосіб) та НД (Військовий збір) для всіх податкових агентів. До кінця 2024 року відповідна податкова звітність надається у щоквартальному режимі.

Продовжуються до кінця воєнного стану пільги, що дають право не подавати податкову декларацію про майновий стан та доходи для осіб, які отримують благодійну допомогу в Україні або з-за кордону. Це стосується як внутрішньо переміщених осіб, так і тих, хто перебуває за кордоном, маючи статус тимчасового захисту та отримує виплати.

ФОП вперше подаватимуть звітність щодо сплати військового збору – у річному звіті за 2024 рік, починаючи з 1 жовтня.

Військовий збір із зарплат по-новому

Військовий збір із будь-яких доходів фізичних осіб, у тому числі із зарплати, збільшується з 1,5% до 5%. Ця норма діє з дня набрання чинності законом.

Підвищення військового збору з 1,5 до 5% означає, що з офіційної зарплати найманих працівників роботодавець платитиме на 3,5 в.п. більше податків. При цьому величина податку на доходи фізосіб (ПДФО) нормами вищезазначеного закону не змінюється, залишаючись на рівні 18%.

Також не йдеться про підвищення з жовтня єдиного соціального внеску (ЄСВ), який сплачує роботодавець на фонд оплати праці у розмірі 22%. Ця цифра не змінюється.

Тож якщо зараз із кожної нарахованої 1 тисячі гривень зарплати найманого працівника до держбюджету у вигляді податків "знімається" 18% ПДФО + 1,5% ВЗ = 19,5% або 195 гривень, то з жовтня 2024 року (і до 31 грудня року , в якому буде скасовано військовий стан) з кожної 1 тисячі гривень зарплати сплачуватиметься податок 18% ПДФО + 5% ВЗ = 23% чи 230 гривень.

Підвищена ставка військового збору діятиме, зокрема, та за процентними доходами громадян за депозитними вкладами. Якщо раніше такий дохід оподатковувався 19,5%, то зараз це буде 23%.

І ще важливий нюанс – ставка військового збору для військовослужбовців залишається на рівні 1,5%.

Важливий аспект: ставка військового збору 1,5% застосовується до доходів, нарахованим до набуття чинності нового розміру ставки – 5%. Саме нарахованим доходам, незалежно від моменту їхньої фактичної сплати.

Військовий збір із доходів ФОП по-новому

З жовтня запроваджується військовий збір для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи на рівні 10% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на перше число поточного місяця. Це означає, що зазначені категорії платників податків додатково до сплачуваних ними сум податків з жовтня 2024 року повинні платити щомісяця ще 800 гривень.

Також з жовтня запроваджується військовий збір у розмірі 1% від доходу для платників єдиного податку третьої групи.. Це означає, що ФОП третьої групи, які сплачують єдиний податок у розмірі 5% від доходу, додатково сплачуватимуть ще 1% військового збору. Наприклад, зараз із кожної 1 тисячі гривень щомісячного доходу ФОП третьої групи сплачують 50 гривень єдиного податку. А з жовтня платитимуть 60 гривень.

Як податкові новації оцінюють експерти

Основною метою нинішнього підвищення податків є знаходження додаткових коштів до державного бюджету, необхідних для фінансування Сил оборони.Передбачається, що підвищення податків з жовтня дозволить додатково зібрати до державного бюджету 2024 року 58 млрд гривень, а 2025-го – ще 137 млрд гривень. Отримати такі гроші планується переважно за рахунок підвищення військового збору з усіх доходів громадян з 1,5% до 5%. За розрахунками Мінфіну, це додатково дасть бюджету 27,3 млрд. гривень у 2024 році і 107,7 млрд. гривень у 2025 році.

Однак, зазначає Тарас Маршалок, аналітик Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки, підвищення податків у такій формі стане додатковим навантаженням для тих, хто отримує легальні доходи і прибуток. У той час, як ті, хто працюють у "тіні", ухиляються від сплати податків або отримують заробітну плату в "конвертах", не відчують жодного дискомфорту внаслідок ухвалення закону.

Тому, переконаний співрозмовник РБК-Україна, окрім підвищення податків, уряд має запровадити дієві механізми боротьби зі зловживаннями у сфері адміністрування податків та ухиленням від сплати податків.

"Прийняття такого законопроекту та введення його в дію на початку четвертого кварталу порушує основні принципи оподаткування – стабільності та передбачуваності, згідно з якими всі зміни у оподаткуванні мають бути прийняті не пізніше ніж за півроку до їх запровадження", – нагадує Тарас Маршалок.

А координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Олег Гетьман зазначає, що ініціатори та розробники закону серед можливих варіантів наповнення державного бюджету обрали чи не найгірший – підвищення податкового тиску саме на "білий" бізнес та офіційно зайнятих українців.Водночас значно менш болючим для суспільства могло б стати незначне підвищення податку на додану вартість, що розподілило б "тонким шаром" податковий тиск на всіх мешканців України.

А для початку варто було б комплексно переглянути податкову систему держави, включно з необхідністю реформування інститутів – Податкової та Митної служб, Бюро економічної безпеки. Це значною мірою стимулювало б вихід економіки з "тіні" та наповнення державного бюджету. І лише потім – піднімати податки.

Як бізнес оцінює податкові новації

Бізнес у своїх оцінках податкових ініціатив держави менш стриманий.

У Спілці українських підприємців та Федерації роботодавців України наголошують, що стабільна та прогнозована податкова політика – це насамперед робочі місця та сплата податків до бюджету країни.

Сьогодні слід зосередитися на зниженні адміністративного навантаження та детінізації бізнесу без втручання держави у роботу "білих" підприємств.

Податки та збори, їх ставки не можуть змінюватися заднім числом. Це підриває довіру бізнесу до влади та суперечить положенням Податкового кодексу.

"Збільшення ставок - це тиск на добропорядний бізнес, збільшення тіньового сектора економіки, який, за розрахунками Міністерства економіки України, вже досяг 40% і взагалі не оподатковується, і крок до знищення бізнесу в Україні", - переконані співрозмовники РБК-Україна.

На їхню думку, для збільшення надходжень державного бюджету слід, зокрема, скоротити витрати держави та переглянути мінімальну заробітну плату, яка не відповідає фактичним виплатам на ринку праці.

За оцінками експертів Європейської Бізнес Асоціації, ухвалення законопроекту № 11416-д замість очікуваних додаткових надходжень до бюджету може призвести до розширення тіньового сектору економіки, прискорення закриття бізнесів, перенесення капіталів за кордон. Через збільшення податкового навантаження та необхідність утриматися на конкурентному рівні підприємства змушені будуть знижувати витрати. До того ж, будь-яке підвищення податків впливатиме саме на добропорядний бізнес.

Підвищення ставки військового збору до 5% може призвести до зниження реальних доходів та купівельної спроможності громадян, скорочення персоналу. За даними опитування Асоціації, 55% роботодавців не зможуть компенсувати потенційне підвищення воєнного збору. Експерти Асоціації пропонують зосередитися на боротьбі з тіньовим сектором економіки, у тому числі на боротьбі із виплатою зарплат "у конвертах".

Європейська бізнес-асоціація не підтримує ретроспективне підвищення податків, у тому числі на прибуток для банків до 50%. Такий підхід не лише підриває довіру до України з боку міжнародних інвесторів, а й ставить банки в умови, коли частина їхнього прибутку буде вилучена постфактумом, що створює додаткові фінансові ризики для банківської системи.

Експерти Асоціації звертають увагу на відсутність економічних розрахунків наслідків запровадження нетипового авансового внеску з податку на прибуток для компаній роздрібної торгівлі паливом та деякі інші положення закону, що додатково обтяжують "білий" бізнес.

Бізнес-спільнота наполягає на збільшенні податкового навантаження на сферу азартних ігор, напівтіньових ринків підакцизних товарів, фіксованого доступу до мережі Інтернет з мінімізацією оподаткування через фізичних осіб-підприємців, ринки земель та зерна, ринок послуг таксі. Бізнес пропонує звернути увагу на потенціал економічного бронювання як додаткового джерела доходів державного бюджету.

При цьому співрозмовники видання серед бізнесу та в експертному середовищі зовсім не заперечують необхідності залучення додаткових коштів до державного бюджету для фінансування Сил оборони та перемоги у великій несправедливій війні проти України. Мова лише – про інструменти та способи наповнення бюджету.

Урізана спрощенка, РРО для всіх та прогресивний ПДФО: головні податкові ідеї Нацстратегії доходів

Відкрийте нові обрії для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Під кінець 2023 року Кабінет Міністрів затвердив Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки. Це об'ємний комплексний документ, який є своєрідним планом реформ у податковій та митній сферах. Ці реформи, у свою чергу, спрямовані на те, щоб викорінити корупцію у фіскальних органах, підвищити ефективність адміністрування податкових та митних платежів, а також збільшити надходження до державного бюджету.

Простіше кажучи, нацстратегія відображає ті кроки, які дозволять Україні мобілізувати внутрішні ресурси та збільшити доходну базу держбюджету за умов скорочення зовнішнього (міжнародного) фінансування.

Поява стратегії була несподіванкою. Вона є одним із структурних маяків у рамках кредитної програми, яку схвалив для України Міжнародний валютний фонд (МВФ) на початку 2023 року. У Меморандумі з МВФ спочатку було зазначено, що українська влада має виконати цей "маяк" до кінця 2023 року. Проте документ викликав цілий шквал емоцій та критики з боку представників бізнесу та експертів.

Що являє собою Нацстратегія в принципі

Національна стратегія прибутків займає майже 150 сторінок. Аналіз усього документа від початку остаточно – непросте завдання. Та й у цьому немає особливого сенсу. Тому що майже половина стратегії присвячена розлогим та декларативним планам, спрямованим на посилення "сумлінності" податкового адміністрування, на підвищення прозорості діяльності Державної податкової та Державної митної служб, на зближення українського законодавства з європейським, на підвищення довіри до фіскальних органів.

Проаналізуємо коротко структуру нацстратегії та більш докладно зупинимося на тих пунктах, які торкаються питань оподаткування (зміна ставок, розширення податкової бази тощо).

Загалом стратегія охоплює три великі блоки:

1. Очищення від корупції ДПС та ГТС, кадрове перезавантаження та перегляд підходів до мотивації співробітників у тому числі, підвищення довіри до цих органів з боку платників податків, посилення IT-складової у роботі фіскальних структур;



2. Зміна податкової політики щодо оподаткування доходів фізосіб та бізнесу (реформа спрощеної системи, ПДФО та податку на прибуток), у сфері непрямих податків (ПДВ та акцизи), а також запровадження оподаткування віртуальних активів;
   



3. Оновлення митної політики, яке полягає у більш раціональному застосуванні пільг при оподаткуванні імпорту, у гармонізації митного законодавства України та ЄС, у посиленні правоохоронної функції митних органів (більше повноважень у рамках боротьби з контрабандою та посилення відповідальності за подібні порушення).
   

Читайте також

Протягне "пару місяців": у МВФ закликали терміново надати фінансування Україні

Чого чекати платникам податків – фізособам та бізнесу

Зміни у оподаткуванні, які мають відбутися до 2030 року, є досить масштабними.

1. Реформування спрощеної системи оподаткування, яке полягає у наступному:

• Юридичні особи не зможуть використати спрощенку. Для них передбачено перехідний період: протягом трьох років ставка єдиного податку для компаній, що працюють на третій групі, зросте з 3%/5% до 18%;



• Фізособи, які обрали другу та третю групу єдиного податку, будуть об'єднані в одну нову групу. Для цієї групи буде запроваджено варіативну шкалу податку з розкидом ставок від 3% до 17% доходу;
  



• Підприємці першої групи замість фіксованого податку також сплачуватимуть податок виходячи з отриманого доходу;
  



• Касові апарати (фіскалізація) стануть обов'язковою умовою ведення будь-якого бізнесу;
  



• Усі платники єдиного податку будуть змушені вести товарний облік. Щоправда, у полегшеній формі, якщо порівнювати з урахуванням для підприємців загальною системою оподаткування;
  



• Всі підприємці, річний оборот яких перевищує 1 млн грн, мають реєструватися платниками ПДВ.
  

2. Зміна моделі оподаткування доходів фізосіб. Воно передбачає:

• Впровадження прогресивної шкали ставок ПДФО (стандартна ставка на даний момент – 18%) з максимальним рівнем податку, який сягатиме 36-54% доходу для окремих категорій платників податків;



• Ревізія пільг з ПДФО та інших спеціальних умов оподаткування;
  



• Оновлення системи податкових відрахувань (повернення сплачених податків), пов'язаних із витратами платників податків на розвиток особистого трудового потенціалу, навчання дітей, створення/розширення власного бізнесу, лікування тощо.
  

3. Удосконалення механізму оподаткування прибутку підприємств. Воно зводиться в основному до того, що податок на прибуток в Україні стягуватиметься за тими ж принципами, що й у ЄС (зокрема, це стосується оподаткування дивідендів, роялті, відсотків та прибутку КВК), а більшість пільг для платників податку на прибуток будуть скасовані.

4. Реформи у сфері ПДВ та акцизів. Суть змін також полягає в тому, що правила стягування ПДВ та акцизів в Україні будуть максимально наближені до європейських. У тому числі відбудеться інвентаризація та ліквідація ПДВ-пільг, а ставки акцизів на паливо, алкогольні та тютюнові вироби й надалі зростатимуть.

5. Перегляд підходів до оподаткування нерухомості. Замість нарахування податку, виходячи з площі об'єкта нерухомості, базою оподаткування стане оцінна вартість майна.

6. Врегулювання питань, пов'язаних із оподаткуванням віртуальних активів.Першочергове завдання – провести із залученням міжнародних партнерів протягом 2024 року аналіз різних варіантів оподаткування віртуальних активів. Коли буде зрозуміло, яка податкова модель для крипторинка підходить для українських реалій, з'явиться проект поправок до Податкового кодексу.

Позиція Мінфіну, депутатів та експертів

Представники Міністерства фінансів та депутати запевняють, що стратегія доходів – своєрідна дорожня карта реформ. Тобто це не означає, що закладені в ній ініціативи цілком і повністю трансформуються в законодавчі норми.

Усі пункти стратегії публічно обговорюватимуться, а реалізація податкових змін буде можлива виключно після створення якісних державних (податкових та митних – ред.) органів.

Сергій Марченко міністр фінансів (заява, зроблена під час обговорення нацстратегії, що відбулася 3 січня)

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев пояснив, що цей документ запускає "професійну дискусію" та пообіцяв врахувати пропозиції та зауваження, які надійдуть від експертів та бізнесу.

А зауважень справді чимало. Критики нацстратегії сумніваються в тому, що кадрове очищення податкової та митниці допоможе перемогти корупцію в цих органах та підвищити прозорість їхньої роботи; незадоволені посиленням регуляторного та фіскального тиску на платників податків; побоюються ініціатив щодо демонтажу діючої спрощеної системи та щодо впровадження прогресивної шкали ПДФО; стурбовані тим, що озвучені плани щодо реформування податкової системи в Україні призведуть не до збільшення податкових надходжень, а до зростання "тіньового" сектора економіки.

Значна кількість норм Національної стратегії доходів є надто агресивною для відновлення економіки країни. Уряд забув відому парадигму: чим більша частка доходів бізнесу та громадян, яку держава збирає як податки, тим нижчі темпи економічного зростання. Комплекс запропонованих заходів щодо підвищення ставок та збільшення бази оподаткування обійдеться бізнесу та громадянам як мінімум у 3-4% ВВП. Це надзвичайне зростання податків та податкового навантаження за всі роки незалежності України.

Втім, якщо Мінфін та депутати обіцяють, що готові дискутувати та слухати думки "збоку", хочеться сподіватися, що так і буде. Наприклад, експерти Економічної експертної платформи, до складу якої входять 14 аналітичних центрів, вже підготували свої рекомендації щодо нацстратегії.

Зокрема, вони пропонують:

1. більш ґрунтовно підійти до питання перезавантаження податкової та митниці, щоб справді викорінити корупційні прояви у цих відомствах;



2. відмовитись від озвученої моделі реформування спрощеної системи, оскільки такий підхід поставить під загрозу існування багатьох підприємців (вони просто не зможуть витягнути на своїх плечах податкове навантаження);
   



3. не впроваджувати прогресивну шкалу ПДФО, оскільки цей крок стане стимулом для ухилення від сплати податків;
   



4. не давати ДПС право без рішення суду заарештовувати рахунки та майно платників, які мають податкові борги.
   

Та й загалом, експерти майже одноголосно радять депутатам не займатися сліпим копіюванням норм міжнародного (європейського) законодавства. Закордонний досвід слід переносити в українські реалії лише після ретельного аналізу та грамотної адаптації.